Гірудотерапія

Лікування медичними п’явками своїм корінням сягає в сиву давнину.

Як випливає з трактату “Канон лікарської науки”, вже за часів Авіценни лікарі використовували п’явку при струси мозку, хворобах нирок, печінки і суглобів, епілепсії, істерії і ряді інших захворювань.

П’явка – натуральна «міні-біофабрика», в її секреті до 100 біологічно активних речовин – ферментів, білків і гормонів. Дослідження слини медичної п’явки показало, що в ній міститься гірудин – блокатор ферменту тромбіну.

 

Терапевтичний ефект п’явок обумовлений такими основними факторами:

• впорскують в кров біологічно активні речовини, що перешкоджають її згортання, що сприяють розсмоктуванню спаєчних процесів, які гальмують запальні процеси, що регулюють активність деяких ферментів людини і володіють рядом інших властивостей;
• зменшують в’язкість крові, що покращує її «плинність» по судинному руслу (реологічні властивості крові);
• регулюють кровотік, безпосередньо в ураженої тканини, або відволікаючим дією;
• стимулюють кровотворення;
• усувають або зменшують набряк і застійні явища.

Таким чином, іпіявочний секрет надає наступну дію: покращує мікроциркуляцію, перешкоджає тромбоутворення, розчиняє внутрішньосудинне тромби, ліквідує венозний застій, усуває ішемію органу, нормалізує артеріальний тиск, підвищує імунітет.

Останнім часом в нашій практиці і за даними інших вітчизняних і зарубіжних фахівців відзначаються хороші результати при лікуванні п’явками міжхребцевих гриж різної локалізації.  

У нашій практиці гірудотерапія застосовується в комплексі з голкотерапією при лікуванні захворювань:

• серцево-судинної системи (ішемічна хвороба серця, дисциркуляторна енцефалопатія, гіпертонічна хвороба 1-2 ст);
• остеохондроз хребта та його ускладнення (грижі, радикулярний синдром);
• неврологічні захворювання (захворювання периферичної нервової системи, ДЦП, судинні захворювання головного мозку, вегето-судинні дистонії, наслідки інсульту);
• захворювання судин (облітеруючий ендартеріїт, тромбофлебіт, геморой);
• запальні захворювання жіночих статевих органів;
• захворювання сечостатевої системи (простатит, цистит);
• захворювання печінки, жовчовивідних шляхів, підшлункової желези.хірургіческіе хвороби (профілактика післяопераційних інфільтратів, тромбозів, лімфостаз).

А також інші захворювання (за показаннями)