Гомеосініатрія

Гомеосініатрія – метод лікування, який має багатолітню історію успішного використання в країнах Західної Європи, але нажаль, практично невідомий в нашій країні. Методика, яка гармонійно об’єднує дві культури (гомеопатія Ганемана і східна -китайська акупунктура).

Сутність гомеосініатрії полягає в підшкірному введенні комбінованих гомеопатичних лікарських засобів в акупунктурні точки. Автором методу є німецький лікар Ханс-Хайнріх Реккевег, який створив вчення про інтоксикацію організму (гомотоксикологію). Основна мета гомеосініатрії є очищення організму від шкідливих речовин, продуктів розпаду, які провокують клінічні симптоми різних захворювань.

Дана методика має принципово інший підхід до терапевтичного процесу. Організм людини розглядається як єдине ціле, де кожна ланка взаємопов’язана, а метою лікування є не тільки звільнення пацієнта  від симптомів, але й від причини захворювання. Основою перевагою є безпека для організму, низька болісність,  широкий спектр дії і переважно – відсутність побічної дії та протипоказань. Гомеопатичні лікарські засоби, які використовуються (переважно німецької фірми «Heel»), здійснюють комплексний вплив на організм та практично не мають протипоказань. 

Особливості гомеосиніатрії

Багато кому  ця методика може нагадати процедуру голковколювання: лікар в певному порядку та за принципами акупунктури виконує підшкірні ін’єкції гомеопатичних лікарських засобів в акупунктурні точки. Досить часто результат вже досягається після перших процедур. Для хворих із захворюваннями опорно -рухового апарату (артрити, артрози, остеохондроз і т.д) подібна швидкість є дуже важливою складовою лікування. Важливо, що результат досягається без оперативних втручань, без нестероїдних протизапальних засобів і, звісно, без гормонів.  Введення гомеопатичних препаратів у міжклітинну речовину забезпечує стійкий терапевтичний ефект, оптимізує обмінні процеси  і забезпечує  позитивну дію на клітини, тканини, органи і системи (гормональну, нервову, ендокринну, тощо).

Ін’єкції виконують за допомогою інсулінових шприців з ультратонкими голками. Дискомфорт для пацієнта мінімальний. Лікар вводить частину препарату в шкіру до появи невеликого вузлика (до 0,5см), а іншу частину, яка залишилась – підшкірно. В першому випадку активні компоненти препарату будуть взаємодіяти з рецепторами в точках акупунктури, в другому – з міжклітинною речовиною. Ін’єкції виконуються одночасно, як правило – на симетричних частинах тіла.

Переваги гомеосініатрії:

• органічно поєднуються з будь якою аллопатичною (традиційною) методикою, потенціює її ефекти;
• немає побічної дії на відміну від медикаментозних та хірургічних методів; 
• діє швидше, ніж класична гомеопатія;
• має широкий терапевтичний спектр дії.

Кому допоможе гомеосініатрія ?

Як і будь який метод лікування, гомеосініатрія має свої  покази і протипокази. За допомогою даної методики можливо усунути головний біль, невралгію, суглобовий та м’язовий біль, біль та спазми з боку внутрішніх органів і т.ін). Гомеосініатрія сприяє корекції функціональних порушень, спровокованих зовнішніми і внутрішніми чинниками, включно з розладами шлунково-кишкової системи, дихальної, сечовидільної, лімфатичної.

Ключовою передумовою для позитивного результату лікування є здатність відповідних органів та систем до відновлення, збереження у них внутрішнього ресурсу. На пізніх стадіях захворювання (наприклад – кінцевої стадії артрозу, коли суглобовий хрящ майже відсутній), ефективність метода буде значно нижче. Також даний метод не застосовується у психіатрії та онкології.

 

Покази до проведення гомеосініатрії:

• захворювання кістково-м’язової і суглобово-зв’язкової систем (артроз, артрит, остеоартроз, остеохондроз, міжхребцева грижа (гила), тощо);
• захворювання нервової системи (мігрень, запаморочення (головокружіння), розлади сну (сомнологічні розлади), погіршення пам’яті, вегето-судинна дистонія;
• захворювання шлунково-кишкового тракту (синдром подразненого кішківника, виразка шлунку і ДПК (на стадії ремісії), гастрит, панкреатит, захворювання жовчного міхура, та печінки);
• гінекологічні захворювання (запалення придатків, дисменорея, менструальні болі, порушення репродуктивних функцій, беспліддя);
• захворювання респіраторного тракту (ОРЗ, бронхіт, трахеїт);
• дерматологічні захворювання (вугрева висипка, дерматити);
• алергічні захворювання;
• обмінні порушення;
• порушення еректильної функції у чоловіків, фригідність у жінок.

Таким чином, термінальні анатомічні стану є обмежуючим фактором для використання практикуються нами методик відновного лікування – рефлексотерапії, гомеосініатрія, тракційне витягнення хребта і суглобів. Дані методи застосовуються також у клінічній психіатрії та онкології (хоча в останні роки на Заході почали вдаватися до ін’єкцій гомеопатичних препаратів для пом’якшення больового синдрому в онкохворих).

Також протипоказанням є:

• Хвороби крові та кровотворних органів: спадкові гемолітичні анемії, порушення згортання крові, пурпура та інші геморагічні стани;
• Гострі інфекційні захворювання і гарячкові стану неясної етіології;
• Хронічні інфекційні захворювання в стадії загострення (туберкульоз і ін.);
• Декомпенсовані захворювання серця, легенів та інших внутрішніх органів;
• Інфаркт міокарда;
• Активний ревматизм;
• Венозні тромбози та емболії в гострому періоді;
• Різке виснаження і фізичне перенапруження;
• Обмороження і запальні процеси м’яких тканин в місцях постановки голок;
• Гострі запальні процеси опорно-рухового апарату.